Світова прем’єра нового Suzuki Swift відбулася на виставці Japan Mobility Show у Токіо, але основним ринком для моделі є не рідні острови, а європейські та східноазійські країни. Герой нашого тесту має гібридну силову установку та цікаву зовнішність, що ж приховано за цим інтригуючим описом?
Веселий сітікар
Герой нашого тесту – це четверте покоління моделі у його нинішньому форм-факторі і, як мінімум, сьоме, якщо вести хронологію від першого японського хетчбека, розробленого на початку 80-х років минулого століття.
Під нинішнім форм-фактором ми маємо на увазі округлий хетчбек із зачорненими передніми стійками кузова та візуально пласким дахом. У такому вигляді Swift дебютував у 2004 році. Відданість обраному двадцять років тому форм-фактору повністю збережена. Зовні відрізнити “четвертий” Swift від “третього” найпростіше по поясній выштамповці нижче підвіконної лінії та оптиці.
Основні розміри Suzuki Swift зі зміною поколінь практично не змінилися: колісна база лишилась колишньою – 2450 мм, габаритна довжина хетчбека четвертого покоління – 3860 мм, ширина – 1695 мм, висота – 1500-1525 мм (залежно від модифікації).
За словами інженерів, кузов став жорсткішим за рахунок ширшого застосування клейових сполук, покращено шумоізоляцію та аеродинамічні характеристики. У тестовому авто вся оптика світлодіодна, а коефіцієнт аеродинамічного опору японським інженерам та дизайнерам вдалось зменшити на 4,6%. Розробники запевняють, що Swift створений для європейських міст. Заявлений клірес справді суто міський – асфальтові 120 мм.
Головна перевага машини криється у компактності. Адже знайти паркомісце для машини, яка майже на метр коротша середньостатистичного кросовера С-класу набагато простіше. До того ж, процес паркування полегшує чудова оглядовість: корма авто не припіднята, тому у заднє скло все чудово видно.
Якщо ж немає впевненості у власних маневрах, то на допомогу прийде камера заднього виду зі схематичним зображенням кількох зон безпеки. Але до цих піктограм треба дещо призвичаїтись – постійно намагаєшся стати з зайвим запасом.
Класичні нотки
Інтер’єр героя нашого тесту зітканий з традиційних рішень: за кермом розташувались аналогові прилади, селектор трансмісії доволі масивний і розташований у класичному місці – на трансмісійному тунелі, а на центральній консолі та зліва від керма “розсипано” велику кількість дуже добре помітних фізичних апаратних клавіш. Чи це недолік? Ні в якому разі. Можливо, дещо старомодно. Але як і раніше – дуже зручно.
Екран мультимедійної системи перемістився вгору і тепер не врізаний у центральну консоль, а ніби “парить” над нею у глянсовій рамці, діагональ екрану – 9 дюймів. Інфотеймент підтримує бездротове підключення протоколів Apple CarPlay й Android Auto, але самі налаштування приховані глибоко у меню.
На кермі – майже два десятка клавіш, добра половина яких відповідає за роботу електронних асистентів. Але про них – трохи згодом. На трасі помічаєш, що порівняно з попередником новий Swift став помітно тихішим.
Крісло водія під час посадки здалось вже занадто пласким та прямим. Навіть подумалось, що у дальній дорозі через це можна швидко втомлюватись.
Але подушка має цікавий наповнювач: він ніби проминається по центру, під водієм, і формує бокову підтримку. Одним словом, 250-300 км за кермом Suzuki Swift долаються легко, без надмірного бажання вийти та пройтись.
Місця для зберігання дрібниць побільшало. Список доступних для моделі електронних помічників водія значно розширено, в ньому з’явилися адаптивний круїз-контроль з пробковим режимом. Вантажна висота багажника зменшилася, об’єм багажника – 265 л.
Одна скромність
На українському ринку для нового Suzuki Swift доступний єдиний бензиновий 1,2-літровий трициліндровий “атмосферник” Z12E з максимальною віддачею в 82 к.с. і 108 Нм. ДВЗ поєднується з 12-вольтовою електросистемою: бензиновому мотору асистує стартер-генератор (3,1 к.с., 60 Нм), компактна буферна літій-іонна батарея ємністю 3 А*год розташована у підпіллі салону. Разом з ним працює клиноремінний варіатор, він на 1,9 кг легший за колишній.
Що можна сказати про характер машини з новою силовою установкою? Він справді став дещо жвавішим попри більшу масу. Адже разом з іншими змінами та розширеним оснащенням хетчбек помітно поважчав, залежно від версії прибавка у вазі становить 50-80 кг. Особливо “веселість” характеру “японця” проявляється на міських швидкостях – до 70-80 км/год. Якщо треба десь швидко вклинитись у потік, або завершити маневр на “зелений” – це Suzuki Swift під силу. На трасі ж відчувається певний дефіцит потужності.
Цікаво, що хетбчек демонструє виключно гібридну логіку апетиту – у місті споживає менше, ніж на трасі. Якщо не намагатись змагатися з більшими авто, то у мегаполісі легко можна вкластись у 5,2-5,4 літра на 100 км пробігу.
Не секрет, що авто з малими моторами на трасі потрібно добре “крутити”, і на високих обертах зникає вся економія. Але це правило не про “Свіфт”. Так, на 110-120 км/год машина споживає не більше 5 літрів на 100 км пробігу. Але варто враховувати, що у авто 37-літровий бак, і запас ходу не такий великий, як хотілося б.
Ціна питання
Suzuki Swift в українських автосалонах компанії запропонований у двох виконаннях: GL+ та GLX. Більш скромна модифікація оцінена у 868 тисяч гривень та має у переліку оснащення великий пакет систем активної безпеки, серед яких контроль сліпих зон, попередження про виїзд зі смуги руху, систему автоматичного гальмування та ін.
Більш дорогий варіант GLX коштує 921 тисячу гривень. У машині додається клімат-контроль, підкермові перемикачі КПП, зовнішні дзеркала з функцією складання та ін.
