Для Volvo масове впровадження плагін-гібридів – це вірний шлях призвичаїти своїх покупців до переваг електромобіля і поступово готувати їх до електромобільного майбутнього. Але варіант гібрида набагато кращий. Справа лише в наявності двох джерел енергії та високої потужності, чи є ще якісь менш очевидні причини?
Наша редакція вже знайомилася з гібридними “Вольво” – трохи раніше у нас на тесті побували гібридні XC40, ХС90 та інші. Але від “шестидесятки” ми чекаємо більшого – справжнього шведського балансу.
Скандинавський стиль
Не дарма скандинавським стилем в архітектурі та оформленні інтер’єрів називають повне підпорядкування всього функціональності, мінімалізм і відмову від всіляких прикрас. Ось і герой нашого тесту, шведський кросовер точно сповідує ці закони жанру.
Відрізнити гібридну машину від XC60 суто з ДВЗ можна, але знайти та перелічити відмінності важко. Найвірніша прикмета – це лючок зарядки тягової батареї, що розташувався на передньому лівому крилі.
Шильдик на кришці багажника довершує перелік відмінностей. Усе. Спортивний пакет з більш виразним обважуванням можна замовити і для машини з іншими моторами. Може дійсно, до чого ці візуальні “крики” про те, наскільки моя машина дорожча, ніж у сусідів за потоком?
Головна оптика повністю світлодіодна, адаптивна. Протитуманні фари за віянням сучасної автомобільної моди заховані в єдиний блок оптики з ДХО, ближнім та дальнім. Як і належить, машина має камери кругового моніторингу та розсип датчиків парктроніка. Виробник вказує значення дорожнього просвіту на рівні 216 мм. Це непоганий показник у класі, враховуючи чималу вагу автомобіля.
Великі звиси точно завадять підкоренню серйозного бездоріжжя. Але наявність системи повного приводу буде гарною підмогою. Про його роботу ми ще згадаємо.
Домашній затишок
Свого часу, маючи невеликий досвід експлуатації першого покоління XC60, я був вражений продуманістю багатьох елементів. І це не німецький мінімалізм, який має чітку ієрархію за брендами, до євроценту прораховану економію та дохід.
Салон “Вольво” – це інтер’єр добротного будинку. Ось візьмемо задній ряд. Зрозуміло, що високий трансмісійний тунель з батареєю всередині заважатиме заднім пасажирам. Але як тут все продумано: якщо підлокітник, то з двома окремими відсіками і парою висувних підсклянників на додачу, якщо “мікроклімат”, то з власними повітроводами в стійках і спрямованим освітленням для читання.
Передній ряд продовжує заданий напрямок. В обробці торпедо та дверних карт щедро використовуються шкіра та полірований алюміній, не покритий глянсовим лаком. Під правою рукою водія, на трансмісійному тунелі сконцентровані базові органи управління – важіль КПП та ручка запуску двигуна.
Незвично, що машина заводиться не кнопкою, або ключем, а “фішкою”, що повертається на своїй осі, і глушиться нею ж. До мультимедіа з великим вертикальним дисплеєм зауважень мінімум: великий планшет має кілька робочих столів. Цифровий щиток приладів має багато налаштувань, але за умовчанням виводить навігаційну карту.
За моїми скромними спостереженнями, саме XC60 зараз на ринку читає найбільше дорожніх знаків. Крім звичних заборони на обгін та швидкісного ліміту, авто також попереджає про кільцевий рух, пішохідні переходи, розуміє таблички при знаках тощо.
Як і належить, кришка багажника має електропривід. Вантажний відсік має рівну підлогу, і дозволяє скласти спинки другого ряду, просто потягнувши за одну ручку.
Що стосується корисного обсягу, то за умовчанням він дорівнює 468 літрам, що всього на 15 літрів менше, ніж у автомобілів, позбавлених гібридної технології. Припустимо, що скорочення вільного простору пов’язане з розташованим у підпіллі електромотором.
Повний шведський привід
Версія Recharge – не тільки найтехнологічніша серед усієї лінійки XC60, а й найпотужніша. Під капотом встановлена бензинова 2,0-літрова “четвірка” із сумарною потужністю у 455 сил, здатна розігнати машину до 100 км/год за 4,5 секунди. У той же час, кросовер може проїхати до 81 км, використовуючи лише електротягу.
Якщо ДВЗ обертає лише передню вісь, то електромотор відповідає лише за корму. Крутний момент від “бензинки” передається на колеса через 8-діапазонну автоматичну трансмісію. Спробувавши розігнатися з місця на порожній заміській трасі, віриш офіційним цифрам.
Динаміка силової установки вражає, до 70-80 км/год кросовер легко може тягатися з потужнішими бензиновими побратимами, адже електромотор не вимагає “розкрутки”, видаючи весь свій момент майже миттєво, і згодом його наздоганяє бензиновий двигун.
Але сильно “запалювати” машина не дасть, з метою безпеки максимальна швидкість обмежена електронікою на позначці 180 км/год. На автомобілі встановлено літій-іонну батарею ємністю 22 кВт*год. У звичайному режимі водіння із зарядженим акумулятором у машини чесна витрата може становити менше літра на 100 км, перевірено.
Але як тільки батарея спустошується, то паливо з 70-літрового бака починає випаровуватися набагато швидше. Середня витрата за час тесту склала 8 літрів на 100 км. Але важливо розуміти, що навіть з порожньою батареєю ви знаходитесь за кермом дуже швидкого і не найлегшого автомобіля.
Навіть із порожньою батареєю автомобіль часом переходить на електро: при повільному старті зі світлофора, у пробках. Енергію машина видобуває при гальмуванні від рекуперації. За потреби батарею можна зарядити і від ДВЗ, у русі. Але у такому разі витрата збільшується на 2-2,5 л/100 км. На диво, пневматична підвіска при 21-дюймових колесах не здалася жорсткою.
Ціна питання
Близько 80 000 доларів за не найбільший кросовер – чи не занадто? Цінник може стати місцем для дискусії. Але за окреслену суму ви отримуєте комбо: дуже місткий, добротно зроблений та високопродуктивний автомобіль, який натисканням однієї клавіші перетворюється на “електричку”, здатну возити вас у режимі будинок-робота майже безкоштовно.
Адже батарея може заряджатись зі швидкістю до 7,5 кВт*год, тобто фактично за неповні три години. До речі, на чистій електроенергії краще насолоджуватися акцентами звучання відмінної стереосистеми Bowers&Wilkins. Спробуйте, не пошкодуєте.
