В далекому 1973 році співробітники Запорізького машинобудівного інституту розробили модель Запорожця, який рухався за рахунок електротяги.
В цей час відомому на весь світ власнику бренду електромобілів Tesla Ілону Маску було всього два роки.
Яка саме модель стала прототипом українського електромобіля так і не зрозуміло – чи це пізній варіант ЗАЗ-966, або ж перехідний ЗАЗ-968.
Однак на той час машина мала вражаючі характеристики. “Рідний” двигун Запорожця замінили на ектромотор ДК-908. Його потужність досягала 4 кВт.
Спеціально для “зеленого” Запорожця розробили електронну систему управляння двигуном, в яку входив унікальний імпульсивний перетворювач.
В цілому електромобіль максимально міг розігнатись до обмежених системою 60 км/год. Цю швидкість він міг набрати за 8 секунд. При цьому вже в той час електричному Запорожцю була доступна система рекуперації, тобто підзарядка акумулятора на спусках і при гальмуванні.
Запасу ходу автівці вистачало на те, щоб подолати відстань в 100 кілометрів.
Найбільшою проблемою машини була вага акумулятора, яка досягала 400 кг.
Проте не дивлячись на це електричний Запорожець в 1974 завоював срібну медаль за електронну систему управління, розроблену під керівництвом доктора технічних наук Віктора Борисовича Павлова під час виставки на ВДНГ.
Модель існувала тільки в якості прототипу і до серійного виробництва так і не дійшла. Наразі його доля невідома.
Окрім запорізького варіанта електричного Запорожця існував ще й латвійський. Але його доля ще більш покрита таємницею.
Автівка розроблялась в 1974 році на базі Ризького електромашинобудіного заводу. Все що відомо про електромобіль це його пробіг – 130 км на одному заряді.
Як видно з фото – електричний Запорожець навіть проходив випробуванння, але що з ним сталось далі неясно.
Як раніше повідомляв Autogeek, українська компанія з українських же запчастин (!) ще в 1991 році випустила свою версію авто на електротязі. “Таврія” зразка 1991-1994 рр. носила назву ЗАЗ-1109. Вона виявилася досить вдалою завдяки високоефективному перетворювача енергії і мікропроцесорної системі управління знову-таки українського виробництва.
По матеріалах: mexanizm.livejournal.com, raw21.com.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: