Електричний кросовер Volvo C40 побачив світ на початку 2021 року, а вже менш ніж через два роки пережив глибокий рестайлинг, який змінив не лише потужність силової установки та збільшив запас ходу, а навіть поміняв привід з переднього на задній. Ми випробували оновлений електромобіль у різних умовах і готові поділитись своїми висновками.
Оновлений знайомий – у чому особливості?
Компанія Volvo провела модернізацію своїх молодших електромобілів “сорокової” серії у 2022 році. Інженери Volvo повною мірою скористалися гнучкістю, яку спочатку пропонують електромобілі, адже тягові двигуни у них розташовані прямо на осі. І якщо конструкція передбачає двигуни на обох осях (як у платформи CMA), то зробити моноприводний варіант, за великим рахунком, можна як із заднім, так і переднім приводом.
Інженери Volvo спочатку вибрали передній, попереду було встановлено електромотор з віддачею 231 к.с. та 330 Нм. Тепер же концепцію переглянуто. Відтепер одномоторні електричні XC40 та C40 мають задній привід, причому на вибір запропоновано одразу дві версії. В основі двигун видає 238 к.с. і ті ж 330 Нм.
Крім того, задньопривідний електромобіль отримав варіант Extended Range. Батарея в цьому випадку розрахована на 82 кВт*год, хоч і віддача двигуна на задній осі підвищена до 252 к.с. та 420 Нм. Пробіг на одній зарядці – 520 км. Разом з новою батареєю машина знайшла й інший зарядний пристрій постійного струму потужністю до 200 кВт замість базових 150 кВт.
Що приховано у зовнішності?
Не секрет, що герой нашого тесту створений на базі більш “прямокутного” ХС40 Recharge. Але купеподібна версія на 69 мм нижче за споріднений кросовер і має іншу задню частину кузова. Але є менш помітні метаморфози. Наприклад, змінено форму фар, заглушка на місці решітки радіатора втратила рамку, з’явилися нові бампери, а замість круглих протитуманок встановлені прямокутні. Словом, дизайнери постаралися малою кров’ю надати купеподібної версії більшої індивідуальності. Довжина та ширина машини при цьому майже не змінилися.
Ключова особливість форми кузова з точки зору експлуатації – кут нахилу та розмір заднього скла. Справа ось в чому. Якщо ви хочете сидіти у машині високо, то будьте готові, що у салонне дзеркало будете бачити доволі невелику частину дороги. Якщо ж для вас важливо мати чудовий огляд назад, розміщуйтесь поближче до дороги.
“Шведський синій”
Перше, на що звертаєш увагу у салоні електричного кросовера – це кольори оздоблення. Справа в тому, що підлога дверні карти і боковини центрального тунелю оброблені матеріалом синього кольору. Називається цей колір Fjord Blue і він дуже добре гармоніює з екстер’єром. А ще, разом із панорамним дахом, робить салон візуально просторішим. Звичайно, світла “підлога” – це рішення не найпрактичніше, але доволі стильне.
До того ж, покриття підлоги виготовлене на 100% із перероблених пластикових пляшок – ще один внесок у охорону довкілля. З цієї ж причини суто шкіряного оздоблення для салону С40 не пропонується. І хоча зовні обробку інтер’єру тестової Volvo C40 можна прийняти за шкіру та алькантару, насправді це комбінація замшевого текстилю та спеціального матеріалу Microtech.
Передні сидіння зручні, з гарною підтримкою, профілем і навіть з подушкою сидіння, що подовжується. Хіба що трохи жорсткі, але навіть при тривалій поїздці це не докучає. Неочікувано, що з ростом у 182 см на задньому ряду я почував себе доволі комфорно, не зачепаючи головою дах, що нерідко буває у купеподібних кросоверах.
Багажник розрахований на 431 літр багажу. Цікаво, що у великій ніші запаски немає і близько, а ремкомплект слід шукати під капотом. Адже там є невеликий багажник-доважок. Незайвим буде відзначити, що крім синього кольору, що нагадує про мальовничі скандинавські затоки, дизайнери використовували декоративні вставки на передній панелі та дверні карти з підсвічуванням. Вдень вони виглядають цілком звичайні: фактурний пластик відтінків сірого. Але з приходом темряви оживають новими фарбами та красивим абстрактним малюнком. Виявилося, що в нього також природне походження – це посилання на гірські пейзажі шведського національного парку Абіску.
Надзвичайно важлива малопомітна фішка
Перша особливість драйву шведського електромобіля – це відсутність численних їздових режимів, тому нема необхідності вибирати між “спортом” та “економією”, усі налаштування за вас зробили інженери компанії.
Найцікавіша функція, яка сподобалась вашому покірному слузі протягом тест-драйву – це автоматичний режим управління роботи “однією педаллю”, котрий бере до уваги інтенсивність навколишнього трафіку. Якщо, скажімо, ви зменшите тиск на педаль акселератора, прямуючи порожнім шосе, С40 Recharge продовжить рухатись накатом, майже не сповільнюючись. Якщо ж датчики зафіксують наявність транспортного засобу чи іншої перешкоди попереду, реакція на “скидання газу” буде доволі інтенсивною — аж до повної зупинки на безпечній відстані. Втім, це не “активний круїз”, самостійно рухатись разом із трафіком попереду Volvo потім не стане, лише нагадає про те, що машина попереду вже рушила.
Скільки ж витрачає машина? Наше випробування відбулося за майже оптимальних для “електричок” температур – в діапазоні від +5 до +22 градуси за Цельсієм. Зазначу, що у “офіційні” 17,5 кВт/100 км пробігу можна вкластись, якщо рухатись близько 90 км/год. Якщо їхати на “круїзі” 100-110 км/год, то машина буде витрачати від 19 до 21 кВт/100 км. Все залежить, в першу чергу, від інтенсивності обгонів. Пробіг на повному заряді легко сягне 450-470 км. Також тішить робота нового зарядного інвертора: від “швидкого” термінала потужністю 50 кВт Volvo C40 Recharge брав практично максимум, але від Type 2 вже не волів отримувати 22 кВт, а споживав паспортні 11 кВт.
Ціна питання
Ціни на електромобіль починаються з позначки у 1 742 000 грн. За цю суму автомобіліст отримує панорамний дах, медіасистему на основі Google, електропривід крісел та багато іншого. Цікаво, що доплата за батарею більшої ємності становить лише 20 560 грн. На нашу думку, це майже обов’язкова для вибору опція. А от за двомоторну версію треба доплатити кругленьку суму у 452 000 грн – цю опцію виберуть лише ті, кому драйв та динаміка менше п’яти секунд до сотні справді важлива.
