Opel Astra L – автомобіль типовий і нетиповий. З одного боку він – класичний хетчбек, хрестоматійний у своєму дванадцятому (!) поколінні. З другого – він не кросовер, які сьогодні домінують на ринку і на складальних конвеєрах цілого світу. Більше того, він усіма своїми якостями немов доводить, що для повного успіху машині необов’язково бути кросовером. Ми провели за кермом “Астри” достатньо часу, щоб зрозуміти всі її аргументи.
Opel Astra покоління L продається по всьому світу з 2022 року, тобто це зовсім свіжа модель, яка підтримує всі останні тенденції у плані техніки і стиля. В Україні вона представлена в автосалонах офіційних дилерів Opel, пропонується тільки з кузовом 5-дверний хетчбек і з двома двигунами на вибір. Можна обрати або 1,5-літровий 4-циліндровий турбодизель BHDi, або бензиновий 1,2-літровий PureTech. Агрегати відомі і за іншими моделями концерну Stellantis, мають однакову потужність у 130 к.с. і однакові 8-ступінчасті ”автомати”.
Ми тестували дизельну версію “Астри” в топовій комплектації Elegance, і вона дала нам підстави виокремити головні переваги сучасного сімейного хетчбека перед цілою когортою модних кросоверів.
Комфорт і керованість
Ходова нової “Астри” нагадала, якою може бути підвіска типового сімейного автомобіля європейського С-класу. Вона комфортна, добре поглинає дефекти дороги, завдяки енергомісткості не допускає пробоїв з ударами на кузов. При тому в Astra L чудова керованість, машина чітко прописує повороти, не супроводжуючи це лякаючими кренами і спробами зносу. А ще ходова працює тихо, що здається відверто дивним власникам багатьох нинішніх машин.
Зробити підвіску з таким поєднанням якостей на пересічному кросовері без хитрих систем з електронікою і гідравлікою неможливо. Більш масивний кузов кросовера з високим центром ваги потребує або дорогих преміальних рішень, або “ухилу” і одну з сторін налаштувань. Тому більшість масових моделей паркетників або некомфортно жорсткі, або надто м’які, загрозливо хиляться в поворотах і намагаються зійти з заданої траєкторії.
Силовий агрегат
Автовиробники з віковими традиціями (а “Опелю”, нагадаємо, вже понад півтора століття) розуміють, що їхньому споживачеві потрібен повнооб’ємний двигун класичного типу – не трициліндровий і не даунсайзинговий. Саме з таким мотором і була Opel Astra L на нашому тесті. Її 1,5-літровий турбодизель демонструє чудову віддачу – 130 к.с. потужності і 300 Нм обертового моменту. Мотор віддає їх з самих низів, на 3750 і 1750 об/хв відповідно, через що машина охоче відгукується на акселератор практично з будь-якої швидкості.
Позашляховик-кросовер аналогічної місткості з таким двигуном сприймався б, вибачайте, як “овоч”. До речі, сприяє такій гнучкості силового агрегата “Астри” і правильно налаштована 8-ступінчаста коробка передач. Яка на сьогоднішній день доволі рідкісна, бо не є ані знервованим “роботом”, ані преселктивним “роботом”, ані недовговічним варіатором CVT. Тому що це класична гідромеханічна АКП виробництва Aisin.
Економічність
Спеціальних інструментальних замірів ми не проводили, і особливих “економічних” прийомів водіння не застосовували, швидше навпаки, тестували “Астру” на предмет її динамічних можливостей. І все одно апетит у заміських поїздках був на рівні 4,5 – 5,0 л/100 км. Зрозуміло, що побудований на бази С-класу кросовер в такі цифри вклався б лише за умови особливо акуратного водіння. Бо далися б взнаки більша маса, більш масивні колеса і гріша аеродинаміка.
Чесно кажучи, заводським характеристикам витрати пального ми спочатку не дуже повірили. Адже 4 л/100 км у змішаному циклі – це замало навіть для сучасного дизеля з електронним керуванням. Але наші поїздки в цілому низьку витрату підтвердили.
Колеса
Багато хто здивується, але факт: в новітньої моделі Opel Astra колеса мають всього лише 16 дюймів посадкового діаметру. І певно, дехто здивується ще більше, але ми цей розмір похвалимо. Тому що малий “дюйм” не означає мале колесо, але часто він означає високий профіль. На “Астрі” так воно і є, бо шини мають розмірність 205/60 R16. Таким чином колеса Astra L завдяки великому діаметру можуть ігнорувати дрібні нерівності, а завдяки високому профілю (ті самі 60% від 205-ти міліметрів ширини) – добре поглинають поштовхи і менше ризикують бути прорізаними через повне складення боковини на вибоїні.
Ви спитаєте, а чи не вплине це на керованість? Ми можемо поставити зустрічне запитання: а ви впевнені, що на сімейному хетчбеку вам доведеться маневрувати на “гоночній” швидкості і так завзято, що ви кермом відчуєте різницю профіля у півтора – два сантиметри? А ось на кросоверах – інша справа: через високий центр ваги високий профіль їм справді протипоказаний, адже в багатьох з них будуть проблеми з об’їздом перешкод навіть на міських швидкостях. Нарешті, ще один плюс меншого посадкового діаметра і вищого профіля – такі шини суттєво дешевші.
Безпека
Коли автомобіліст обирає кросовер, він, свідомо чи ні, розраховує на певну преміальність. Бо для багатьох споживачів будь-який кросовер – то майже позашляховик, а значить, статусний, дорогий і багато устаткований. Між тим, будь-який хетчбек – і Astra аж ніяк не виняток – може мати те саме оснащення, що й більш пафосні машини у форматі кросовера.
Наприклад, у нашій “Астрі” було практично все, що можна бажати в С-класі середнього цінового сегменту: LED-фари, 10-дюймова панель приладів, 10-дюймовий центральний сенсорний екран, підігрів керма і лобового скла… Незабаром в Україні слід чекати підтримку Apple CarPlay та Android Auto, яку, наприклад, споріднений Citroen C4X вже отримав. По-сучасному багатий пакет ”Безпека”: адаптивний круїз-контроль, розпізнавання дорожніх знаків, попередження про зіткнення та екстрене гальмування у міському циклі руху, попередження про виїзд зі смуги руху, запобігання повторних зіткнень, розпізнавання втоми водія…
То брати чи ні?
Не подумайте, що хтось замовив нам розгромну публікацію проти всіх на світі кросоверів – аж ніяк, тим більше що на фоні статистики продаж в цьому ніякого сенсу. Але такі порівняння і висновки, як вище у статті, самі спадали нам на думку під час зимового користування хетчбеком Opel Astra. Який сам по собі виявися автомобілем в усіх сенсах правильним, а в деяких аспектах навіть із чималою “родзинкою”.