Menu
in ,

Чому електромобіль LUAZ так схожий на “китайця” і що в ньому українського: інтервʼю з керівником проєкту

Український народний електрокар. Яким він має бути, скільки має коштувати та де його ремонтувати  – ці питання задає собі кожна людина, пов’язана з електромобільним світом. І не лише водії, а й не раз ми чули це з вуст нашої влади.

І от під кінець такого важкого для всіх року з’явилися відповіді на ці питання! Але мова йде не просто про електромобіль –  а про цілий електропікап відродженого з українського бренду LUAZ.

Ця новина відразу викликала неабиякий інтерес та відголос в українській пресі. Спочатку позитивний, а згодом, як у нас то часто буває, почали шукати зраду та писати різні нісенітниці.
Біля сотні медіа платформ підхопили цю інформацію, але кожен вирішив написати свою версію.

Отож, щоб розвіяти або підтвердити плітки, з’ясувати, яким насправді буде перший український електропікап, і взагалі скільки в ньому українського, авторка проєкту Green Mobility News Марина Китіна запросила до себе людину, яка й влаштувала весь цей галас – засновника компанії, яка планує виробляти та продавати в Україні ці авто під брендом ЛУАЗ, Вадима Ігнатова.

МК Привіт! Ми вже давно знаємо один одного, якраз електромобільність нас і познайомила. Особливо запам’яталися виставки ЕкоДрайв та одноіменний журнал, де ти був співвласником. А про твій рекорд України, коли ти зібрав на одній локації максимальну кількість електромобілів досі згадують на тематичних зустрічах. Знаю, що в тебе є ще декілька бізнесів, не пов’язаних з електромобільностю.

І ось, навіть для мене, до останнього була закрита інформація, що ти вирішив стати автовиробником, вірніше електроавтовиробником. Розкажи, як це сталося і хто наштовхнув тебе на цей ризикований крок?

ВІ – Привіт Марино! Дякую за те, що запросила до себе і надала можливість роз’яснити, що насправді відбувається з моїм проєктом, і якою буде машина.

До речі, ти нагадала мені, що саме перед встановленням рекорду України 24 вересня 2017 року, ми з тобою і познайомилися.

Чудові тоді були часи: я зібрав на Хрещатику «аж» 60 електромобілів, і тоді то був Рекорд України. А зараз на стоянці будь-якого супермаркету електромобілів більше. Це показує, що ми все робимо правильно, і Україна рухається вперед. Електромобілів стає більше, електромобілів ПОТРІБНО більше.

Саме тоді я замислився над тим, що в Україні не вистачає електричного транспортного засобу, який вдовольнив би потреби малого бізнесу, фермерських господарств, служб доставки. Я почав моніторити світовий ринок та з подивом виявив, що навіть у цілому світі на той час не було достатнього вибору таких транспортних засобів. Пара-трійка в Європі, один у Туреччині та декілька в Китаї. Європейські та турецькі варіанти відпали відразу через їхню вартість. 25-30 тисяч доларів – то забагато для українського ринку.

І я почав досліджувати китайський ринок. Можна сказати, що ця історія почалася аж 1998 році, коли я вперше почав працювати з китайськими компаніями. Я звичайно їздив до Китаю двічі на рік та власними очима бачив, як швидко розвивається Китай, як росте технологічно. 

Зазвичай я відвідував Кантонську Ярмарку в Гуанджоу. Там є посеред одного з павільйонів виставка дизайн студій, які виставляють там свої роботи та роботи для всесвітньо відомих брендів, які також виробляються в Китаї. 

І ось восени 2017 року, на одному стенді мою увагу привернуло портфоліо, у якому був ескіз пікапу. Я познайомився з хлопцями зі студії CSG DESIGN, вони виявилися дуже приємними хлопцями та розповіли мені про їхній проєкт малого електричного пікапу, який в той час тільки вийшов на тестування.

Вони запросили мене до себе у офіс в Пекіні, де ми довго проговорили про перспективи такого транспорту, дизайн та технології. Їхній бос – Ванг Чао дуже моторний та заряжений на ідеї хлопець. В нас знайшлося багато спільних ідей, і вони запросили мене взяти участь у розробці цього проєкту.

Команда виявилася не простою, у 2014-15 роках вони два роки поспіль входили до ТОП-50 China’s Most Innovative Companies за версією американського журналу «Fast Company». Вони мають в своєму штаті повний комплект інженерів, конструкторів та 3Д дизайнерів. Та навіть вже мали свою дочірню компанії Кайюн Моторс, яка почала дрібносерійний випуск електропікапів.

Перший варіант пікапу мені показали в квітні 2018 року. Тут на відео ти можеш бачити, як я його тестував та ледве не розбив голову та не випав з машини. 

Перша версія вийшла дуже продвинутою з технічною точки зору, уяві собі – вони розробили незалежну підвіску всіх чотирьох коліс, причому на поперечних ресорах, як у Chevy Corvette, з дисковими гальмами по кругу. Але дуже убогою зовні та тісною всередині. Невдалими також була система відкривання дверей проти руху? та й самих дверей у базі не повинно було бути. До того ж ця версія дорого коштувала через складні технічні рішення, які використовували унікальні не серійні деталі. Слід додати, що бос Чао великого зросту, як для китайців, майже такого зросту як я, і тому з радістю прийняв мою пропозицію збільшити висоту салону. Також я запропонував використати позаду звичайний мост на ресорах, щоб здешевити конструкцію. Також було вирішено використати барабанні задні гальма, замість дискових. Це надає додаткової надійності у важких умовах експлуатації.

МК – Тобто можна сказати, що брав безпосередню участь у розробці конструкції машини?

ВІ – Саме так! Можна сказати, що там є часточка мого українського досвіду. Я ще пропонував зробити фари круглими, але хлопці не прийняли мою ідею.

МК так, це круто! І що було далі?

ВІ – Навесні 2019 року, була готова друга версія пікапу. В ней врахували всі пропозиції, зробили більшою, додали нормальні двері та сучасну приборну панель. Я відразу приміряв її на себе (фото) та відразу вирішив розпочати підготовку до виробництва в Україні. На автосалоні в Шанхаї у квітні  2019  року я підписав Меморандум про співробітництво. 

Тут треба додати, що відразу ми домовлялися, вони нададуть будь яку можливість випуску в Україні, від DKD-SKD збирання до CKD виробництва. Та навіть зробити штампи для кузовних панелей. Але нажаль, в Україні немає жодного виробництва зараз, яке б могло штампувати та зварювати невеликі автокузови з нормальної сталі та за прийнятною ціною.

МК – Якщо я правильно розумію, то металеві кузови ти будеш імпортувати з Китаю?

ВІ – Скажу більше, навіть сама компанія Кайюн Моторс не виготовляє сама кузови, а замовляє їх на іншому великому заводі, який доречі виготовляє кузовні деталі для Фольксваген и Хонда. Це до питання якості.

МК – Я бачила, в інтернеті пишуть, що такі ж самі кузови використовують інші китайські компанії та випускають схожі електропікапи, які можна просто замовити їх на сайті Алібаба, так само як у нас Амі на розетці. Як це вийшло?

ВІ – Я скажу більше, той самий кузов використовують для власного виробництва компанія в США та навіть у Австралії і Південно-африканський республіці.  Подивись на фото, на ньому пікап з Австралії з кермом праворуч. І це нормально у сучасному світі серед автовиробників – кузов є такою ж самою запчастиною, як і будь яка інша і виробляти її може будь-яка стороння компанія. Та не обов’язково виробляти кузови самостійно, щоб бути автовиробником. 

Конструкція кузову вийшла універсальною та дуже вдалою і ліцензію на її використання придбали вже десятки компанії. Що це як не визнання якості та гарної конструкції.

Тепер – бам бам! – вишенька на тортик визнання крутості та якості постачальника для українського електромобіля – в березні 2021 року директорами компанії Кайюн Моторс стали (Liu De) Лью Ді – виконавчий директор, старший віце-президент та співзасновник компанії Сяомі та ще один співзасновник компанії Сяомі –  Kong Kat Wong (Конг Кет Вонг) – бачиш, які поважні коти зараз у нашого постачальника :) Думаю не треба говорити тобі та глядачам, що за компанія Сяомі зараз.

Можна сказати, що на на автівках ЛУАЗ буде стояти шановане Powered by Xiaomi – але це не точно:)

МК – Вау – це реально круто! З кузовом розібралися, тоді з почутого виникає важливе питання – а що ж в цей автівці буде українського?

ВІ – Це друге за частотою запитання, яке мені задають. В новому українському електропікапі буде акумуляторна батарея українського виробництва разом з БМС також українського виробництва. Зараз проходять тестування батареї українського виробника EmGo Technology з Одеси, ти можеш побачити її на фото. Це сама сучасна батарея на літій-залізо-фосфатних елементах відомої компанії А123.

МК – А чому вона така маленька? ))

ВІ – А тому, що пікап зробили дуже економним – він витрачає всього 7 кВт на 100 км пробігу і цієї «маленької» батарейки на майже 5,4 кВт*год вистачає на 70-80 км пробігу. Ти знову скажеш «так це ж мало» але… Таких акумуляторних блоків можна поставити – чотири. І тоді пробіг на одному заряді буде до 320 км, а це вже не мало. В цьому саме і є наше ноу-хау та головна різниця з автівками з Китаю. Покупець зможе сам вибирати, яку батарею йому потрібно купити. Навіщо платити більше, як казали у відомій рекламі, якщо для деяких варіантів використання цілком достатньо 80 км запасу хода. До того ж ми підготували декілька технічних рішень, які спростять заряджання електромобіля. Але про них я зараз не можу говорити, вони проходять зараз процедуру патентного захисту.

МК – Так, з батарейкою ніби розібралися, це ж не єдина локальна складова, що ще в машині буде українського?

ВІ – Ну якщо батарейки тобі мало, а це нагадаю,  майже половина сучасного електромобілю, в ньому буде бортовий зарядний пристрій української розробки, який дозволяє одночасно заряджатися як від публічної зарядної станції Тип 2 перемінного струму, та і від звичайної  розетки 220 В 16А. При чому при заряджанні від звичайної розетки тобі не потрібно буде використовувати оту постійно заважаючу приблуду, що висить на зарядному кабелі твоєї Тесли. Бортовий зарядний пристрій видає 3,5 кВт та дозволяє зарядити одну акумуляторну батарею півтори години з 0 до 95% і всі чотири блока, за 6 годин. Такий зарядний пристрій також є суттєвої відмінністю від китайських та інших іноземних аналогів. 

МК – так вже цікаво – давай більше!

ВІ – Ну добре, загибай пальці:

  • Бампери 
  • Фари (домовляємось з компанією з Тернополя)
  • Денні ходові вогні оригінальної конструкції, які одночасно є підсвіткою переднього багажнику (і так в нього є передній багажник як в твоєї Тесли)
  • Контролер приборної панелі
  • Гальмівні диски
  • Гальмівні колодки
  • Система підігріву акумулятора
  • Зимовий пакет, який включає в себе підігрів дзеркал та магістралі омивача
  • Дуже важливий компонент, абсолютно нова проводка, для іншої компоновки електронних компонентів та батареї
  • Нові крісла в салоні

Ну що, не вистачило пальців? А ще є захист двигуна, новий герметичний відсік для батарей та електроніки, фаркоп, захистні дуги, колісні диски та резина. Доречі люди питали, я відповідаю – резина та диски будуть двох розмірів 13 та 14 дюймів. 165/70 R13 та 155/65 R14 (на тестовій машині зараз диски на 12)

І це тільки на першому етапі локалізації. На другому етапі будуть стекла, двигун та контролер двигуна, можливо деякі деталі підвіски, оздоблення салону та деякі панелі салону. Та головне – я планую виготовляти раму електромобіля. Можливо це буде завод українського виробника причепів саме з Луцька, компанії Прагматек, я був в них на виробництві і мене дуже вразила висока культура їхнього виробництва та якість кінцевої продукції. Я розказав про свій задум та отримав попередню згоду.

Я думаю достатньо, щоб назвати цей електромобіль українським.

В ньому буде ще багато унікальних рішень про які я розкажу пізніше, після закінчення випробувань, але головне, що в ньому є – це суто український бренд ЛУАЗ та всі риси притаманні цьому славетному бренду.

МК – Так так починається сама цікава тема. Чому саме ЛУАЗ? Чи має він відношення до минулих виробників Луазиків, Луцького автомобільного заводу? Хто є власником бренду зараз? І чи треба в такому випадку простити якісь дозвільні документи, аби почати виробництво від відомим, але забутим брендом? 

ВІ – Так-так, ці питання мені також задають одними з перших. Але відповім тільки тобі! І почну з кінця – власником бренда ЛУАЗ є я. І це не той самий бренд, як пишуть у пресі – це не ЛуАЗ, тобто Луцький АвтоЗавод, а ЛУАЗ – новий бренд, який має сучасний вигляд та нову сучасну емблему, яка передає сутність та приналежність бренду. Пишеться саме так – все великими літерами, бо ніякого ЛуАЗу з маленькою літерою “у” вже давно нема, як нема й самого Луцького АвтоЗаводу. Його разом з Волинянкою загубив концерн Богдан, який в свою чергу зараз визнано банкротом. Нажаль.

А чому саме ЛУАЗ – тому що це просто гарні спогади з дитинства та юності, коли в перший раз сідаєш за кермо або в перший раз самостійно гасаеш по полях з друзями. Мені дуже подобається той своєрідний стиль та вигляд старої Волинянки, її функціональні якості. Тому я й вирішив відродити той бренд та той стиль.

Навіть фірмовий колір буде темно-зелений, як був у ЛуАЗ 969, але у новому, більш модерновому вигляді і він має назву Legacy Green, тобто Спадковий Зелений.

МК – Дякую тобі за цікаву розповідь, бачу що в тебе ще є що розказати але часовий ліміт моєї програми добіг кінця. Але я думаю ми зможемо продовжити під час наступних зустрічей присвячених наступних крокам розвитку твого проєкта.

Бажаю тобі успіху та буду вболівати за долю першого українського електромобілю!

Подобається контент? Підтримай Autogeek на Patreon!
Exit mobile version